Результати роботи Мінінфраструктури за 9 місяців 2016 року

 Щодо результатів роботи Мінінфраструктури

станом на ІІІ квартал 2016 року

 

  1. Залучення провідних топ-менеджерів з європейським досвідом роботи до управління стратегічними державними підприємствами

Стислий опис.

Мінінфраструктури проведено роботу щодо залучення до управління національними компаніями професійних та ефективних управлінців з європейським досвідом роботи, у тому числі впровадження реформ, які будуть своїми діями розвивати економіку державних підприємств транспортної галузі.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 282 головою правління ПАТ «Укрзалізниця» призначено Войцеха Балчуна. Новий керівник товариства приступив до роботи 06.06.2016.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2016 № 349 затверджено новий склад правління ПАТ «Укрзалізниця».

До нового складу правління ПАТ «Укрзалізниця» увійшли топ-менеджери, які мають досвід управління великими європейськими компаніями, реформування у залізничній галузі та практичні знання в прийнятті ефективних управлінських рішень для виведення компанії з кризового стану.

Залучені до менеджменту ПАТ «Укрзалізниця» фахівці також мають досвід впровадження європейських директив у сфері залізничного транспорту, обов’язок щодо імплементації яких визначений в Угоді про асоціацію.

Розпорядженням від 20.04.2016 № 283 Кабінетом Міністрів України погоджено  кандидатуру Смілянського Ігоря Юхимовича на посаду генерального директора Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта».

Смілянський І. Ю. має багаторічний професійний досвід у сфері стратегічного, управлінського та фінансового консалтингу, в т.ч. у провідних глобальних консалтингових компаніях.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 763 виконуючим обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України призначено колишноьго міністра транспорту, будівництва і морського господарства Польщі Славоміра Новака.

Крім того оголошено та проводяться конкурси на заміщення вакантних посад керівників ДП «Маріупольський морський торговельний порт» та
ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», найближчим часом буде оголошено та проведено конкурси на заміщення вакантних посад керівників ДП «Одеський морський торговельний порт» і ДП «Морський торговельний порт «Южний».

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020» та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, якими визначено одним із пріоритетів ефективне управління державними компаніями.

 Очікуваний результат прийнятого рішення.

Ефективне впровадження структурної реформи ПАТ «Укрзалізниця» у відповідності до кращих європейських практик, впровадження антикризових заходів, підвищення контролю за якістю послуг залізничного транспорту.

Впровадження реформи поштового зв’язку та забезпечення ефективної роботи національного оператора поштового зв’язку.

Підвищення економічної ефективності роботи стратегічних державних підприємств.

Очікуваний ефект прийнятого рішення.

Підвищення прозорості діяльності стратегічних державних підприємств, зокрема таких як, ПАТ «Укрзалізниця» та УДППЗ «Укрпошта».

У сфері залізничного транспорту — збільшення обсягів перевезень, в першу чергу транзитних, у сфері поштового зв’язку – покращення якості обслуговування та збільшення обсягів переробки поштових відправлень.

 

  1. Створення законодавчого підґрунтя для реформування залізничного транспорту

Стислий опис.

Проект нової редакції  Закону України «Про залізничний транспорт» (далі – законопроект) розроблено за участі фахівців галузі та європейських експертів. Після розширеного обговорення із заінтересованими центральним органами виконавчої влади та представниками бізнесу законопроект схвалено на засіданні Уряду та зареєстровано у Верховній Раді України 05.05.2016 за № 4593.

Мінінфраструктури спільно з Комітетом з питань транспорту Верховної Ради України (далі – Комітет) здійснює роботу щодо опрацювання законопроекту.

Для врахування зауважень бізнесу, які можливо та доцільно врахувати на стадії розгляду законопроекту, в Мінінфраструктури відбулися наради за участю представників Комітету, ПАТ «Укрзалізниця», Європейської Бізнес Асоціації та Американської Торгівельної Палати.

Представники Міністерства увійшли до складу Робочої групи з питань опрацювання законопроекту, яка утворена Комітетом.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають положенням Державної цільової програми реформування залізничного транспорту на 2010-2019 рр., Транспортної стратегії України до 2020 року, Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», Угоді про асоціацію, планам імплементації актів законодавства ЄС у  сфері залізничного транспорту та Програми діяльності Кабінету Міністрів України, якими визначено одним із пріоритетів удосконалення законодавчої бази діяльності залізничної галузі.

Очікуваний результат.

Прийняття вказаного законопроекту Верховною Радою України стане відправною точкою для забезпечення відкриття конкурентного ринку залізничних перевезень, імплементації Угоди про асоціацію України та ЄС в частині запровадження європейських принципів управління залізничною галуззю.

 Очікуваний ефект.

Створення нової організаційно-правової та економічної моделі управління галуззю, розвиток конкурентного середовища на ринку залізничних послуг, підвищення ефективності його функціонування, задоволення потреб національної економіки і населення в перевезеннях, покращення їх якості та зменшення розміру транспортної складової у вартості товарів і послуг.

 

  1. Продовження реалізації проекту «Будівництво нового двоколійного Бескидського тунелю» спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку та Європейським інвестиційним банком

Стислий опис.

Залізничний напрямок Львів-Чоп є частиною V міжнародного транспортного коридору, які були визначені 2 Пан європейської конференції). Дана залізнична лінія є двоколійною і електрифікованою лінією, яка пропускає важливі міжнародні транспортні потоки, які здійснюються між Азією і країнами Центральної і Північної Європи. У порівнянні з подібними залізничними лініями Європи, пропускна здатність даної залізничної лінії досить невелика. Слабким місцем є ділянка шляху Бескид-Скотарське, на якому знаходиться одноколійний тунель у поганому технічному стані.

Проблема недостатньої пропускної спроможності може бути вирішена за рахунок будівництва нового двоколійного Бескидського тунелю.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Будівництво зазначеного об’єкту передбачено Законом України «Про затвердження комплексної програми утвердження України як транзитної держави».

Досягнутий результат.

07.11.2013 на об’єкті розпочаті основні роботи з будівництва нового Бескидського тунелю.

На сьогодні виконано всі роботи з проходки верхнього уступу тунелю на довжині 1 764,5 м.п. (з урахуванням робіт, пов’язаних з улаштуванням опереджувального екрана). 21.01.2016 відбулося урочисте відкриття першого етапу будівництва тунелю. Наразі роботи тривають – виконується проходка нижнього уступу тунелю, станом на 01.10.2016 пройдено 1 570 м.п.

Очікуваний ефект.

Збільшення пропускної спроможності коридору № 5 та забезпечення надійності його функціонування на дільниці Бескид – Скотарське.

Будівництво нового тунелю дозволить вдосконалити графік руху поїздів: великі состави не будуть витрачати час в очікуванні можливості зайняти один діючий  путь. Це надасть можливість збільшити швидкість поїздів до 60 км/год.

Закінчення будівництва Бескидського тунелю планується у 2017 році.

 

  1. Збільшення пропускної спроможності напрямку Запоріжжя – Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь

Стислий опис.

У зв’язку з гострою необхідністю суттєвого збільшення обсягів перевезень вантажів на напрямку Запоріжжя – Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь та враховуючи численні звернення як вантажовласників, так і органів місцевої влади міста Маріуполя, Мінінфраструктури доручено ПАТ «Укрзалізниця» у стислі строки вирішити питання про збільшення пропускної спроможності зазначеного напрямку.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають положенням Транспортної стратегії України до 2020 року та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», якими визначено, що одними із пріоритетів є технічне переоснащення об’єктів інфраструктури залізниць та збільшення експортного потенціалу України.

Досягнутий результат.

ПАТ «Укрзалізниця» прийнято рішення про виділення коштів для реалізації проекту «Реконструкція об’єктів інфраструктури залізничного транспорту з метою підвищення пропускної спроможності на дільниці Комиш-Зоря – Волноваха».

Підготовчі роботи з реконструкції зазначеного напрямку розпочато в серпні 2016 року.

Планами ПАТ «Укрзалізниця» дільницю Комиш-Зоря – Волноваха – Маріуполь планується завершити в повному обсязі протягом І декади листопада 2016року.

Очікуваний ефект.

Реалізація вказаних робіт дасть змогу збільшити пропускну спроможність дільниці до 27 пар поїздів на добу, у тому числі: вантажних – 23 пари, пасажирських – 2 пари та 2 пари приміських. Збільшення кількості вантажних маршрутів до м. Маріуполя сприятиме збільшенню обсягів перевезень сировини та готової продукції, насамперед підприємств металургійного комплексу, на 30‑31 тис. тонн на добу.

 

  1. Підписання Меморандумів про співробітництво в області технічного, експлуатаційного і комерційного розвитку залізничних коридорів ОСЗ, які проходять територією України №№ 10 і 12

Стислий опис.

Важливим для України стало підписання двох меморандумів про співробітництво в галузі технічного, експлуатаційного і комерційного розвитку залізничного коридорів №10 та №12 Організації співробітництва залізниць (ОСЗ).

Учасниками залізничного коридору ОСЗ № 10 є Україна, Республіка Болгарія, Румунія, Грузія, Азербайджанська Республіка, Республіка Узбекистан, Туркменістан, Киргизька Республіка, Республіка Казахстан, Республіка Таджикистан. Коридор проходить за маршрутом: Одеса / Іллічівськ / Констанца / Варна / Бургас — Поті — Тбілісі — Баку — Туркменбаші — Сапармурат Туркменбаши — Бухара — Джизак — Хаваст — Ташкент — Арись — Лугова – Актогай.

Учасниками залізничного коридору ОСЗ №12 є Україна, Республіка Молдова, Румунія, Республіки Болгарія. Коридор проходить за маршрутом: Жмеринка – Велчінец-Окниця — Унгень — Ясси — Бухарест — Русе -Варна / Димитровоград.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Рішення відповідають положенням Транспортної стратегії України до 2020 року та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020», якими визначено, що одними із пріоритетів є інтеграція  вітчизняної транспортної системи до міжнародної транспортної системи, шляхом приєднання і забезпечення виконання міжнародних транспортних конвенцій та угод.

Досягнутий результат.

Підписання зазначених Меморандумів надасть змогу продовжити роботи в області технічного, експлуатаційного і комерційного розвитку залізничних коридорів ОСЗ, в тому числі з перспективою взаємодії з вантажними коридорами Європейського союзу з метою покращення залізничного сполучення по сухопутним маршрутам в напрямку Азія-Європа.

Очікуваний ефект.

Координація технічного, експлуатаційного та комерційного розвитку залізничних коридорів, скорочення термінів доставки вантажів та перевезення пасажирів в міжнародному сполученні, збільшення вантажо- та пасажиропотоків.

 

  1. Залучення інвестицій для розвитку стратегічних об’єктів портової інфраструктури з метою забезпечення їх конкурентоспроможності та збільшення обсягів перевалки товарів

Стислий опис.

Враховуючи складну економічну ситуацію в країні, а також враховуючи наявність військових дій на сході країни загальний інвестиційний клімат є досить ризиковий для вкладення коштів зі сторони іноземних інвесторів.

Одночасно, всупереч зазначеному, протягом звітного періоду відбулося відкриття та введення в експлуатацію ряду перевантажувальних потужностей, створених за рахунок коштів іноземних інвесторів.

За період ІІ кварталу відбулося відкриття:

у Миколаївському морському порту:

– виробничо-перевантажувальний комплекс групи компаній BUNGE. Потужність комплексу складає понад 2 млн тонн на рік. Загальна вартість проекту — 180 млн доларів, що на сьогоднішній день є однією з найбільших американських інвестицій в економіку України. В результаті реалізації проекту створено понад 170 нових робочих місць.

Довідково: у 2010 р. в Миколаївському морському порту компанією BUNGE завершено будівництво комплексу з перевантаження зернових вантажів в тилу причалу № 14 загальною вартістю 100 млн доларів США. За 2015/2016 маркетинговий рік через зерновий термінал BUNGE в Миколаївському морському порту було перевантажено понад 3 млн тонн вантажів.

– комплекс з перевантаження зернових і олійних культур створений          ТОВ «Дунайська судноплавно-стивідорна компанія», яка входить до української групи компаній COFCO Agri, основним акціонером якої є державна китайська компанія COFCO Corporation. Загальна потужність нового терміналу складає
2 млн тонн продукції на рік. Китайська державна корпорація інвестувала у реалізацію проекту 75 млн дол. США. У результаті будівництва терміналу в Миколаєві створено 150 нових робочих місць;

у Іллічівському порту – зерновий термінал компанії «Рісоіл Термінал». Пропускна спроможність терміналу складає 1,5 млн тонн на рік. Створено робочих місць – 150. Загальна вартість проекту —  3,5 млрд грн.

Протягом ІІІ кварталу:

Укладено Меморандум про взаємодію між ДП «АМПУ» та ТОВ «Металюкрайн» від 16.09.2016 щодо реконструкції причалу № 7 Одеського морського порту. В рамках Меморандуму сторонами задекларовано наміри щодо реконструкції ДП «АМПУ» причалу № 7 із залученням поворотних коштів ТОВ «Металюкрайн» у вигляді авансових платежів, сплачених відповідно до додаткових угод до договору про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України. Одночасно останнім задекларовано створення та введення в експлуатацію зернового комплексу потужністю 4 млн тон.

Таким чином, основною задачею Мінінфраструктури є забезпечення створення сприятливих умов та привабливого інвестиційного клімату в портовій галузі.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Зазначені заходи відповідають пункту 6 розділу 3 Стратегії сталого розвитку«Україна-2020» Дерегуляція та розвиток підприємництва щодо створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій.

Досягнутий і очікуваний результат.

За результатами реалізації вказаних проектів в морських портах в економіку країни здійснено вливання капітальних інвестицій на суму близько 10 млрд грн, створено додаткових перевантажувальних потужностей на
5,5 млн тонн. При цьому створено додатково 470 нових робочих місць. За приблизними розрахунками до бюджетів всіх рівнів від діяльності зазначених терміналів очікуються додаткові надходження у розмірі 370 млн грн щорічно.

 

  1. Запровадження нових логістичних рішень задля використання транзитного потенціалу транспортної системи України, створення надійно функціонуючого транзитного транспортного мосту, що поєднає країни Європи та Азії

Стислий опис.

Формування нових логістичних рішень задля використання транзитного потенціалу транспортної системи України та, як наслідок, створення надійно функціонуючого транзитного транспортного мосту, що поєднає країни Європи та Азії, зокрема й з урахуванням участі України в реалізації ініціативи китайської сторони стосовно створення «Економічного поясу Великого шовкового шляху».

 Відповідність програмним і стратегічним документам.

Програма діяльності Кабінету Міністрів України: розділ IX «Регуляторна політика, розвиток підприємництва та забезпечення умов конкуренції», розділ XIII «Інфраструктура і транспорт», Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Перелік відповідних рішень.

  • з країнами-партнерами узгоджені технічні та технологічні умови виконання мультимодальних (комбінованих) перевезень з країн Азії та Близького Сходу транзитом територією України;

Довідково: відпрацьовані  маршрути:

  • використання поїздів «Вікінг» та «Зубр», що прямують через Республіку Білорусь в напрямку Литви, Латвії, Естонії і далі до країн Скандинавії;
  • до м. Славкув (Польща) без перевантаження по широкій колії 1520 мм або через ст. Мостиську, зокрема і з використанням вантажної бази Туреччини;
  • до Словаччини з подальшим транспортуванням вантажів у напрямку Чехії, Австрії, Сербії, Чорногорії;
  • до Угорщини і далі до країн Центральної Європи (Австрія, Італія);
  • країни Західної та Північної Європи — Індія, із залученням інфраструктури Ісламської Республіки Іран та поромного сполучення до порту Мумбай (Індія).
  • 16-17.05.2016 прийнято рішення про включення України як повноцінного члена до Транскаспійського міжнародного транспортного маршруту (далі – ТМТМ) (Казахстан, Азербайджан, Грузія, Туреччина). 15.09.2016 логістичними операторами цього маршруту по території України визначено: філію «Центр транспортного сервісу «Ліски» ПАТ «Укрзалізниця» — для перевезення завантажених та порожніх контейнерів, філію «Центр транспортної логістики» ПАТ «Укрзалізниця» — для перевезення завантажених та порожніх вагонів. Вживаються заходи щодо приєднання ПАТ «Укрзалізниця» до Міжнародного транскаспійського транспортного консорціуму, утвореного національними операторами ТМТМ (азербайджанські ТОВ «ADY Express» та «ACSC Logistics», казахстанське АТ «KTZ Express» і грузинське ТОВ «Trans Caucasus Terminals»);
  • підтримана ініціатива української сторони щодо створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море — Чорне море – Каспійське море;
  • 06.2016 ухвалено рішення щодо поширення Транс’європейської транспортної мережі на сусідні з ЄС країни, зокрема й Україну, та поділу регіональної мережі на «ключову» та «базову»;
  • 06.2016 ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України і Урядом Угорщини про міжнародні комбіновані перевезення;
  • 05.2016 підписано Протокол між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про міжнародні автомобільні перевезення пасажирів і вантажів від 30.10.2000 та Протоколу до Угоди;
  • 03.2016 ратифіковано Протокол про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, положення якого направлені на забезпечення розвитку вантажного і пасажирського сполучення та транспортної інфраструктури в Карпатському регіоні.
  • 08.2016, в рамках 4-го засідання українсько-китайської Підкомісії з торговельно-економічного співробітництва, підтверджено прагнення щодо розвитку мультимодальних перевезень між Україною та КНР та визначені перспективні маршрути;
  • 09.2016, в рамках міжнародної транспортної конференції «Інтегровані транспортні коридори в сполученні Європа – Азія», підтримана ініціатива української сторони щодо створення нового міжнародного транспортного коридору Балтійське море — Чорне море – Каспійське море та
    18 країнами-партнерами прийнято на опрацювання проект багатосторонньої міжурядової Угоди, положення якої дозволять формувати взаємовигідну транспортну політику з організації перевезень між регіонами Балтійського, Чорного та Каспійського морів;
  • 09.2016 підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грузії про організацію прямого міжнародного залізнично-поромного сполучення через порти України і Грузії;
  • 09.2016 проведено українсько-туркменські переговори щодо удосконалення умов виконання перевезень між країнами;
  • виконуються внутрішньодержавні процедури з підготовки до підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Турецької Республіки про міжнародні комбіновані перевезення (пакет документів надіслано до КМУ).

Міністерством ініційовано створення в Україні міжвідомчого консультативно-дорадчого органу – Транзитної Ради.

Довідково: до складу новоствореного органу увійдуть представники Мінінфраструктури, Мінекономрозвитку, Мінфіну, МЗС, МВС, Мін’юсту, ДЕС, Держприкордонслужби та інших зацікавлених ЦОВВ.

Проходять внутрішньодержавну процедуру та готуються до підписання наступні Угоди: про пряме міжнародне залізнично-поромне сполучення з Болгарією; про міжнародні комбіновані перевезення з Хорватією; про автомобільні перевезення з Чорногорією.

Досягнутий/очікуваний результат: залучення додаткових вантажопотоків та, як наслідок, збільшення надходжень до Державного бюджету України, створення нових робочих місць та інше. Реалізація заходів сприятиме пошуку дієвих шляхів та ефективних інструментів, в тому числі фінансових задля забезпечення розвитку вантажного і пасажирського сполучення та транспортної інфраструктури. Здійснюватиметься залучення фінансової та технічної допомоги для розвитку транспортної мережі та інфраструктури країни.

 

  1. Відновлення мережі доріг та формування якісно нової системи управління та фінансування дорожнього господарства

Мінінфраструктури спільно з народними депутатами України розроблено низку проектів нормативно-правових актів спрямованих на забезпечення належного стану доріг загального користування, якими передбачено, зокрема:

8.1. Розроблення нової моделі фінансування дорожньої галузі України

Стислий опис.

У Верховній Раді України зареєстровано та схвалено у першому читанні 06.10.2016 проекти Законів України «Про внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» (реєстр. № 4014а) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення механізму фінансування дорожньої галузі» (реєстр. № 4015а).

Законопроектами передбачається створення Державного дорожнього фонду України, у складі спеціального фонду Державного бюджету України. Законопроекти розроблено  з метою виведення дорожньої галузі із кризи та забезпечення стабільного і прогнозованого фінансування дорожнього господарства на всіх рівнях.

Проекти Законів, також враховують реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування (щодо передачі повноважень, автомобільних доріг загального користування місцевого значення та фінансування на місцевий рівень), в частині спрямування місцевим органам виконавчої влади відповідної субвенції на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення.

Відповідність  рішень програмним і стратегічним документам.

Законопроекти розроблено відповідно до кроку 4 пункту 5 розділу ІІІ Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.05.2016 № 418.

Очікуваний ефект: зменшення втрат ВВП за рахунок поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг загального користування.

Довідково: щорічні втрати ВВП внаслідок незадовільного стану автомобільних доріг  за дослідженнями Світового банку складають 3-4 % ВВП.

Очікуваний результат: забезпечення стабільного та прогнозованого фінансування дорожнього господарства на всіх рівнях, приведення мережі автомобільних доріг загального користування у належний транспортно-експлуатаційний стан.

8.2. Збільшення фінансування дорожнього господарства у 2016 році

Стислий опис:

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 373 передбачено фінансування у сумі 513,6 млн грн на 2016 році на погашення частини боргів за роботи, виконані у попередні роки дорожніми підрядними організаціями.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 374 затверджено напрямки та обсяги фінансування робіт у дорожній галузі на 2016 рік за рахунок залишків коштів, залучених Укравтодором під гарантії Уряду у попередні роки, у сумі понад 4,0 млрд грн. Зазначені кошти заплановано спрямувати на розбудову автомобільних доріг. Кошти будуть спрямовані на фінансування таких соціально-важливих об’єктів, як будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у м. Запоріжжя, завершення будівництва транспортних розв’язок у різних рівнях на обході м. Дніпропетровська, будівництво обходів міст Рені, Знам’янки, Дунаївці, завершення капітального ремонту автомобільної дороги М-05 Київ – Одеса на в’їзді в м. Київ, ремонт найбільш зруйнованих ділянок автомобільних доріг Одеса – Рені, Львів – Тернопіль, Житомир – Бердичів, Броди – Червоноград, Ковель – Володимир-Волинський – Червоноград – Жовква.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 435 здійснено перерозподіл видатків у сумі 1,5 млрд грн, а саме: кошти, які передбачалось спрямувати на виконання боргових зобов’язань за кредитами перенаправлено на фінансування поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування. Це дозволить суттєво покращити показники з ліквідації ямковості та виконати ремонт на окремих ділянках автомобільних доріг із значною кількістю вибоїн (суцільною ямковістю) шляхом влаштування тонкошарових та захисних покриттів.

Відповідність програмним і стратегічним документам: розділ ІІІ«Модернізація інфраструктури», розпорядження КМУ від 27.05.2016 № 418 «Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік».

Очікуваний результат: поліпшення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг загального користування, зменшення непродуктивних витрат внаслідок незадовільного стану автомобільних доріг.

Очікуваний ефект.

1) Із загальної суми 513,6 млн грн, виділеної на погашення частини боргів за роботи попередніх років, станом на поточну дату спрямовано 426,4 млн грн (83% від річної суми), що дозволило нормалізувати діяльність замовників в областях, рахунки яких періодично блокувались за судовими рішеннями, а підрядним організаціям розрахуватись по зобов’язанням та приступити до виконання дорожніх робіт.

2) Розпочато виконання ремонтно-будівельних робіт на ряді об’єктів за рахунок кредитних коштів, зокрема у Львівській, Одеській, Полтавській, Сумській, Тернопільській та Харківській областях, які виконали робіт на понад 390 млн грн (10% річної суми), влаштовано 119,2 км верхнього шару покриття. Укравтодор звернувся до Міністерства фінансів щодо коригування графіку фінансування з грудня на жовтень-листопад поточного року та наближення відповідних ресурсів.

3) Перерозподіл видатків у сумі 1,5 млрд грн дав можливість ліквідувати ямковість обсягом понад 8 млн кв. м (або 62 % від ураженості) на 57 тис. км, крім того влаштовано 1,89 млн кв. м захисних покриттів на 573 км та виконані інші роботи, пов’язані з експлуатаційним утриманням доріг, в тому числі з безпекою дорожнього руху, покращенням транспортного сполучення автомобільними дорогами та сприянню зниженню аварійності на них.

 

  1. Лібералізація ринку авіаційної галузі

Стислий опис.

16 червня 2016 року Верховною Радою України ратифіковано Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Кіпр про повітряне сполучення (Закон України від 16 червня 2016 року № 1424-VII), Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про повітряне перевезення (Закон України від 16 червня 2016 року № 1425-VII) та Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Грецької Республіки про повітряне сполучення (Закон України від 16 червня 2016 року № 1426-VII), що є підставою для набрання чинності Угоди між Урядом України та Урядами Республік Кіпр, Польща та Греція, які були учинені у попередні періоди.

Відповідність програмним і стратегічним документам: таке рішення Уряду відповідає програмним та стратегічним документам, зокрема Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2016 № 418.

Досягнутий/очікуваний результат: такі дії Уряду дозволять вдосконалити існуючу двосторонню договірно-правову базу, а також забезпечити поступову лібералізацію умов здійснення регулярного повітряного сполучення між Україною та Республікою Кіпр, Грецькою Республікою, Республікою Польща.

Очікуваний ефект: Угодами передбачається зняття існуючих обмежень щодо призначення лише одного авіапідприємства від країни, розширення географії польотів, надання можливості авіапідприємствам обох сторін укладати комерційні домовленості щодо здійснення перевезень зі спільним використанням кодів (codeshare), що призведе в свою чергу до лібералізації ринку та здешевлення авіаперевезень (відкрито новий рейс лоу-кост перевізника «SprintAir» Львів – Радом – Львів; Вінниця – Варшава – Вінниця «Міжнародні авіалінії України»; Івано-Франківськ – Гданськ – Івано-Франківськ «Міжнародні авіалінії України»).

 

  1. Запровадження удосконаленої системи габаритно-вагового контролю транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування,ефективного контролю дотримання перевізниками законодавства про транспорт, контроль безпеки на транспорті

Стислий опис.

Майже два роки заходи габаритно-вагового контролю не здійснювались, що призвело до того, що на сьогодні у державі вкрай гостро стоїть питання збереження автомобільних доріг загального користування від руйнування.

Лише за шість останніх місяців поточного року за результатами роботи Укртрансбезпеки перевірено дотримання габаритно-вагових параметрів 160 616 транспортних засобів, з них у 4 843 виявлено порушення вагових параметрів. Мають місце випадки порушення вагових параметрів у трьохкратному розмірі (заміть 40 нормативних тонн 130 виявлених).

Нараховано плати за проїзд на суму 1 165,62 тис. євро, вже сплачено до державного бюджету близько 33 884,67 тис. грн.

Накладено штрафних санкцій на суму близько 1 951,10 тис. грн, вже перераховано до державного бюджету близько 797,12 тис. грн.

На цей час заходи контролю здійснюються за допомогою лише 38 вагових комплексів, які знаходиться у незадовільному технічному стані, що унеможливлює їх експлуатацію у повній мірі. Для поліпшення технічного оснащення підрозділів Укртрансбезпеки, Урядом та керівництвом Мінінфраструктури було прийнято спільне рішення про необхідність забезпечення Служби достатньою кількістю мобільних комплексів та виділення коштів у розмірі 117 мільйонів гривень на придбання 78 пересувних вагових комплексів. Вказані кошти виділено із отриманого минулого року гранту Єврокомісії розміром у 65 мільйонів євро в рамках проекту «Підтримка впровадження Транспортної стратегії України», до складу обладнання якої входять сучасні пристрої для здійснення габаритно-вагових вимірювань, що значно покращить ефективність роботи інспекторів.

Окрім збереження доріг від руйнування в рамках контролю дотримання автомобільними перевізниками вагових параметрів, Укртрансбезпекою проводились рейдові перевірки (перевірки на дорозі). Зазначена категорія перевірок дозволяє виявити як нелегалів, так і створює передумови для безпеки на дорозі.

Під час проведення Укртрансбезпекою таких заходів перевірено 207 698 транспортних засобів, за результатами яких виявлено 20 908 порушень (4 498 так званих «нелегалів»).

Накладено штрафних санкцій на суму 10 318,99 тис. грн, перераховано до державного бюджету 6 778,75 тис. грн.

Крім того, Мінінфраструктури спільно з народними депутатами України розроблено проекти законів України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі) (реєстр. № 4660) (далі – законопроект)  та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за безпекою автомобільних перевезень вантажів і відповідальності за порушення правил дорожнього руху» (реєстр.  №  4661 ) (далі – законопроект № 4661).

Законопроектом № 4660 пропонується встановити солідарну відповідальність для автомобільного перевізника, водія транспортного засобу, відправника вантажу (комерційного посередника, брокера, експедитора), вантажовласника за порушення транспортним засобом встановлених законодавством вагових та/або габаритних норм. Доопрацьований законопроект знаходиться на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Законопроектом № 4661 пропонується посилити контроль за дотриманням автоперевізниками обмежень осьових навантажень, загальної маси та габаритних параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезень вантажів автомобільними дорогами загального користування. 12.07.2016 Комітетом  Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності законопроект був рекомендований для розгляду Верховною Радою України.

Відповідність рішення програмним і стратегічним документам: вказані рішення відповідають Стратегії сталого розвитку «Україна — 2020» та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.

Очікуваний результат: передбачається створення прозорої та ефективної системи контролю з метою збереження мережі доріг від передчасних руйнувань, можливість збільшення надходжень до Державного бюджету України для фінансування дорожнього господарства і залучення інвестицій у розвиток дорожньої інфраструктури, ефективний контроль дотримання перевізниками законодавства про транспорт, контроль безпеки на транспорті.

Очікуваний ефект: очікується здійснення більш якісного придорожнього контролю, що забезпечить економію державних коштів за рахунок збереження доріг та надасть можливість відновити зруйновані та побудувати нові автомобільні шляхи європейського зразка.

Крім того, зазначені заходи носять превентивний характер із попередження настання аварійних подій та збереження людського життя.

 

  1. Допуск суб’єктів господарської діяльності до провадження діяльності з перевезень пасажирів та вантажів на автомобільному, залізничному та морському і річковому транспорті.

Стислий опис: за 9 місяців 2016 року було надано 552 894 адміністративних послуг та перераховано до державного бюджету коштів на суму 43 008,57 тис. грн, з яких:

на автомобільному транспорті – 542 629 адміністративних послуг, перераховано до державного бюджету — 34 703,61 тис. грн;

на водному транспорті – 10 240 адміністративних послуг, перераховано до державного бюджету – 8 294,88 тис. грн;

на залізничному транспорті – 25 адміністративних послуг, перераховано до державного бюджету – 10,1 тис. грн.

Прийнято 5 249 рішень про видачу ліцензій за заявами здобувачів ліцензій, з них на автомобільному транспорті – 5 230.

У сфері міжнародних автомобільних перевезень забезпечено здійснення заходів щодо оптимізації роботи з видачі дозволів на міжнародні автомобільні перевезення в 14 пунктах видачі дозволів, 3 з яких функціонують в цілодобовому режимі для зручності автомобільних перевізників.

За 9 місяців 2016 року Укртрансбезпекою видано 534 441 дозволи на міжнародні автомобільні перевезення пасажирів та вантажів (в т.ч. на міжнародні регулярні пасажирські перевезення). За видачу цих дозволів до державного бюджету України перераховано понад 27 220,33 тис. грн.

Проведено 6 конкурсів з перевезення пасажирів на міжміських і приміських маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласних маршрутах), на які було визначено 316 об’єкт конкурсу. Заплановано проведення ще 3-ох конкурсів щодо 150 об’єктів конкурсу.

З метою зняття напруги серед автомобільних перевізників, створення сприятливих умов для ведення бізнесу двічі продовжувався строк введення в дію Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1001.

Відповідність рішенням програмним і стратегічним документам: вказані рішення відповідають Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.

Очікуваний результат: створення сприятливих умов для провадження господарської діяльності у сфері перевезень пасажирів та вантажів транспортом, легалізація ведення підприємницької діяльності, створення передумов для збільшення легальних робочих місць, наповнення бюджету.

Очікуваний ефект: легалізація ведення підприємницької діяльності, створення нових робочих місць.

Слід додатково зауважити, що завдяки ефективній роботі Укртрансбезпеки було досягнуто значного зменшення кількості аварійних подій та тяжкості їх наслідків.

Так, згідно статистичних даних за 9 місяців поточного року на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті сталося 1028 подій, в яких 33 особи загинули та 571 тримали травми.

За аналогічний період минулого року сталося 1556 подій, в яких 62 особи загинули та 644 отримали травми.

Тобто, рівень аварійності на транспорті відносно аналогічного періоду минулого року по всім показникам становить: – 33,9%; -46,8% та -11,3%.

Зокрема, протягом 9 місяців 2016 року:

з них вини водіїв ліцензованого автомобільного транспорту сталося 543 ДТП, в яких 27 осіб загинули та 542 отримали травми. За аналогічний період минулого року з вини водіїв ліцензованого автомобільного транспорту сталося 918 ДТП, в яких 53 особи загинули та 569 отримали травми. Тобто, рівень аварійності на ліцензованому автомобільному транспорті відносно аналогічного періоду минулого року по всім показникам становить: – 40,8%; -49,1% та -4,7%;

з вини водіїв міського електричного транспорту сталося 109 ДТП, в яких 1 особа загинула та 23 отримали травми. За аналогічний період минулого року з вини водіїв міського електричного транспорту сталося 211 ДТП, в яких 1 особа загинула та 68 отримали травми. Тобто, рівень аварійності на міському електричному транспорті відносно аналогічного періоду минулого року по всім показникам становить:  – 48,3%; 0 та -66,2%;

на залізничному транспорті сталося 361 транспортна подія, в яких не загинула жодна особа, а 2 особи отримали травми. За аналогічний період минулого року на залізничному транспорті сталося 406 транспортних подій, в яких не загинула жодна особа, а 3 особи отримали травми. Тобто, рівень аварійності на залізничному транспорті відносно аналогічного періоду минулого року по всім показникам становить: – 11,8%; 0 та -33,3%;

на морському та річкового транспорті сталося 15 аварійних подій, в яких 5 осіб загинули та 4 отримали травми. За аналогічний період минулого року на морському та річковому транспорті сталося 21 аварійна подія, в яких 8 осіб загинули та 4 отримали травми. Тобто, рівень аварійності на морському та річковому транспорті відносно аналогічного періоду минулого року по всім показникам становить: -28,6%; -37,5 %; 0.

 

  1. Розвиток транзитного потенціалу (морський транспорт)

Стислий опис.

Наказом Мінінфраструктури від 07.09.2016 № 310 «Про затвердження Змін до Порядку справляння та розмірів ставок портових зборів» встановлено на постійній основі 50% знижки до ставок усіх видів портових зборів, крім адміністративного, для суден, які заходять у морські порти України для виконання операцій з навантаження та (або) вивантаження транзитних вантажів, що спрямовано на зростання конкурентоздатності вітчизняних морських портів на ринку транспортних послуг, зокрема у сегменті переробки транзитних вантажопотоків.

Відповідність рішенням програмним і стратегічним документам:

відповідає Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.

Очікуваний результат.

Надання знижки на ставки портових зборів сприятиме завантаженню портових потужностей, які мають суттєві резерви.

Очікуваний ефект. Залучення транзитних вантажопотоків, окрім підприємств морегосподарського комплексу, забезпечить ефект розвитку вантажної бази для сухопутних перевізників (залізничників та автотранспортників).

 

  1. Інвестиції та розвиток портів

13.1. Проекти будівництва у морському порту Южний

Стислий опис.

У 2016 році Кабінетом Міністрів України прийнято ряд розпоряджень з питань затвердження проектів будівництва у морських портах України, зокрема:

від 14.09.2016 № 675-р «Про затвердження робочого проекту «Будівництво першого і другого колін та нової частини третього коліна морського підхідного каналу порту «Южний» (коригування)»;

від 14.09.2016 № 674-р «Про затвердження проекту «Реконструкція морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до глибоководних причалів державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (коригування)»;

від 08.09.2016 № 657-р «Про схвалення техніко-економічного обґрунтування «Реконструкція водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів з урахуванням перспективного вантажообігу морського порту «Южний» в м. Южне Одеської області».

Відповідність рішенням програмним і стратегічним документам:

відповідає Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.

Очікуваний результат.

Прийняття зазначених актів дасть змогу підвищити  конкурентоспроможність морського порту «Южний» на внутрішньому та міжнародному ринках портових послуг, залучити нові вантажопотоки і максимізувати прибуток, а також розширити можливості порту у частині безпечного приймання та обслуговування великовантажних суден біля глибоководних причалів морського порту «Южний».

Зокрема, на перспективу передбачається забезпечення двобічного руху суден однакового розміру дедвейтом від 160 тис. тонн до 200 тис. тонн включно завдяки реконструкції морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів до причалів порту «Южний» з доведенням їх глибин до  21,0 м.

Очікуваний ефект. Основним призначенням реконструкції морського підхідного каналу та внутрішніх водних підходів, будівництва першого і другого колін та нової частини третього коліна морського підхідного каналу порту «Южний» та  реконструкції водних підходів, маневрових зон та операційних акваторій біля причалів порту є забезпечення безпеки мореплавства при обслуговуванні великотоннажних суден в акваторії порту, збільшення обсягів вантажопереробки та надходжень від портових зборів, відповідне збільшення прибутку порту та перерахувань до бюджетів усіх рівнів, а також створення додаткових робочих місць у регіоні.

13.2. Розвиток порту Чорноморськ

Стислий опис: на розгляді Кабінету Міністрів України перебуває проект розпорядження «Про схвалення техніко-економічного обґрунтування «Реконструкція операційної акваторії 1-го ковша Сухого лиману Іллічівської філії ДП «АМПУ» із збільшенням глибини до 15 м».

Метою прийняття акта є підвищення рівня конкурентоспроможності морського порту «Чорноморськ» шляхом реконструкції акваторії 1-го ковша Сухого лиману з доведенням глибин до 15 м.

Відповідність рішенням програмним і стратегічним документам:

відповідає Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України.

Очікуваний результат.

Основним призначенням реконструкції акваторії до 15 м є забезпечення умов безпечного і безперешкодного підходу великовантажних суден (максимальне розрахункове судно СН-100) до глибоководних діючих та проектованих причалів.

Очікуваний ефект.

Збільшення обсягів вантажопереробки та надходжень від портових зборів, відповідне збільшення прибутку порту та перерахувань до бюджетів усіх рівнів.

 

  1. Прозора та конкурентна приватизація державних підприємств

Стислий опис.

Відповідно до додатку 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2015 № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації» 19 об’єктів державної власності, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, включено до переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2016-2017 роках.

Наразі Фондом державного майна прийнято рішення про приватизацію та відповідно Мінінфраструктури передано функції з управління щодо наступного державного майна:

  • єдиний майновий комплекс ДП «Київпассервіс»,
  • 100% акцій ПАТ «Івано-Франківський локомотивний завод»,
  • єдиний майновий комплекс Інституту післядипломної освіти працівників морського та річкового транспорту,
  • ДП «Чорноморський яхт-клуб».

Відповідно до додатку 2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України включено 19 об’єктів державної власності, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, після їх виключення із Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації». Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо деяких об’єктів сільськогосподарської та транспортної галузей» (реєстр. № 4536), до якого Мінінфраструктури подавались відповідні пропозиції, 23.09.2016 рекомендований Комітетом Верховної Ради України з питань економічної політики для розгляду та прийняття за основу Верховною Радою України.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Не визначено.

Очікуваний результат.

Надходження коштів до Державного бюджету України від приватизації державного майна.

Очікуваний ефект.

Впровадження ефективного, прозорого менеджменту, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

 

  1. Розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб»

Стислий опис.

Мінінфраструктури спільно з народними депутатами України та представниками бізнесу завершує розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб».

Законопроект передбачає упорядкування господарської діяльності у сфері перевезень на таксі, легковими автомобілями на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб, запровадження державного регулювання, яке дозволить створити у цій сфері прозоре конкурентне середовище та забезпечення дотримання всіма учасниками даного сектору економіки вимог законодавства. Законопроект знаходиться на реєстрації у Верховній Раді України.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Не передбачено.

Очікуваний результат.

Прийняття проекту закону сприятиме легалізації роботи таксі та інформаційно-диспетчерських служб, упорядкуванню роботи в сфері перевезень на таксі.

 Очікуваний ефект.

Очікуваним ефектом від прийняття проекту закону стане офіційне працевлаштування значної кількості працівників, надходженню до бюджетів тіньових коштів, які становлять біля 20 млрд грн, підвищенню безпеки перевезень пасажирів легковим автомобільним транспортом.

 

  1. Розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу»

Стислий опис.

Мінінфраструктури завершує розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу».

Проект закону передбачає впровадження у вітчизняне законодавство положень актів ЄС в частині правил допуску операторів перевезень до ринку та надання громадських послуг.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Проект закону розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії ї їхніми державами-членами, з іншої сторони та розпоряджень Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847 «Щодо затвердження Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію Україна – ЄС на 2014 – 2017 роки», від 26.11.2014 № 1160 «Про схвалення розроблених Міністерством інфраструктури планів імплементації деяких актів законодавства ЄС», від 25.02.2015 № 140 «Про схвалення плану імплементації Регламенту 1370 про громадські послуги з перевезення пасажирів залізницею і автомобільними шляхами».

Очікуваний результат.

Очікуваним результатом стануть забезпечення чесних умов конкуренції завдяки однаковому застосуванню спільних правил допуску до діяльності оператора вантажних та/або пасажирських автомобільних перевезень, створення справедливих і прозорих правил допуску на ринок, застосування умов до запровадження чесної конкуренції щодо доброї репутації, фінансової спроможності, професійної компетентності менеджера (управителя) перевезень, створення державного реєстру перевізників, створення сприятливих умов для роботи автоперевізників під час надання громадських послуг .

Очікуваний ефект.

Очікуваним ефектом буде досягнутий сталий розвиток даного сектору економіки, зростання поповнення бюджету, забезпечення конкурентоздатності вітчизняних перевізників та захист ринку перевезень від конкурентів, зменшення корупціогенних факторів, підвищення якості та безпеки перевезень.

 

  1. Розроблення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері безпеки автомобільного транспорту з метою приведення їх у відповідність з актами Європейського Союзу»

Стислий опис.

Проект закону передбачає впровадження у вітчизняне законодавство положень актів ЄС, в частині безпеки перевезень, ефективного споживання ресурсів та зменшення техногенного впливу автомобільних транспортних засобів.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Проект закону розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії ї їхніми державами-членами, з іншої сторони та розпоряджень Кабінету Міністрів України від 17.09.2014 № 847 «Щодо затвердження Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію Україна – ЄС на 2014 – 2017 роки», від 26.11.2014 № 1160 «Про схвалення розроблених Міністерством інфраструктури планів імплементації деяких актів законодавства ЄС».

Очікуваний результат.

Очікуваним результатом стануть створення системи періодичної підготовки водіїв автотранспортних засобів для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів, яка базується на набутті необхідних знань з правового забезпечення надання послуг, запровадження чітких, спільних з країнами-учасницями ЄС правил щодо часу керування, перерв та періодів відпочинку водіїв автотранспортних засобів, залучених до здійснення національних і міжнародних автомобільних перевезень, обладнання обмежувачами швидкості автомобільних транспортних засобів категорій M2, M3, N2, N3, встановлення мінімальних вимог до системи періодичної технічної перевірки придатності до експлуатації зареєстрованих автотранспортних засобів та створення умов взаємного визнання результатів перевірок придатності до експлуатації транспортних засобів між державами-членами ЄС і Україною та ін.

Очікуваний ефект.

Очікуваним ефектом буде сприяння міжнародному руху товарів і послуг, розвитку транзитного потенціалу України, створенню сприятливих умов для збільшення транзитних перевезень та міжнародного туризму, забезпечення конкурентоздатності вітчизняних перевізників та захист ринку перевезень від конкурентів, вдосконаленню системи технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, організація підприємств технічного сервісу, реформування системи технічного регулювання у сфері транспортних засобів та запчастин у відповідності до Міжнародної Женевської Угоди 1958 року, до якої приєдналась Україна, що спрощує систему, зменшує витрати, надає одноразовий (безстроковий) допуск, забезпечує прозорість інформації. Законодавчо врегульована імплементація 89 правил ЄЕК ООН Женевської Угоди 1958 р., які охоплюють вимоги 70 Директив ЄС та ін.

 

  1. Забезпечення житлом військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту

Стислий опис.

Урочисте, за участю Президента України, введення в експлуатацію 24-х квартирного житлового будинку в м. Дніпро, в якому поліпшили свої побутові умови 24 сім’ї військовослужбовців, з яких – 23 сім’ї учасників АТО.

Відповідність програмним і стратегічним документам.

Комплексна програма забезпечення житлом військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби та членів їх сімей, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від
29 листопада 1999 р. № 2166.

Досягнутий результат.

Поліпшення побутових умов 24 сім’ям військовослужбовців.

Досягнутий ефект.

Кошторисна вартість цього будинку складала15,8 млн грн, а завдяки максимальному використанню підрозділом Держспецтрансслужби власних сил та засобів, фактично він побудований за 4,6 млн грн (відсоток заощадження коштів складає 64%). Таким чином фактична вартість  спорудження  1 кв. м. в  цьому будинку складає 2873 грн.

 

  1. Розвиток інфраструктури авіаційного транспорту

Стислий опис.

Мінінфраструктури підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації інфраструктурних проектів», прийнятої 22.09.2016 та зареєстрованої за № 714 (далі – Постанова).

Постановою, зокрема, перейменовано Укрєвроінфрапроект на Державне агентство інфраструктурних проектів України (далі – Укрінфрапроект), затверджено нове Положення про Укрінфрапроект (далі – Положення), визначено Укрінфрапроект державним замовником Державної цільової програми розвитку аеропортів на період до 2023 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 126 (далі – Програма), а також передбачено спрямувати частину коштів, запозичених відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від18 серпня 2010 р. № 766, від 12 жовтня 2010 р. № 936, від 16 лютого 2011 р. № 104, від 06 квітня 2011 р. № 387, від 25 квітня 2012 р. № 347, від 07 листопада 2012 р. № 1034, для фінансування виконання завдань і заходів, визначених у додатку 2 до Програми.

Положенням Укрінфрапроект визначено центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації авіаційної, морської, річкової і соціальної інфраструктури, у зв’язку з чим відповідні зміни внесені до Положення про Міністерства інфраструктури України.

Крім того, Постановою внесено зміни до Програми і визначено необхідність створення та розвитку єдиної національної мережі аеродромів, у тому числі збудованих до Євро 2012, шляхом їх об’єднання та передачі з комунальної в державну власність до сфери управління Укрінфрапроекту з подальшим закріпленням за визначеним ним державним підприємством.

Відповідність рішення програмним і стратегічним документам.

Відповідає Державній цільовій програмі розвитку аеропортів на період до 2023 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від
24.02.2016 № 126.

Досягнутий/очікуваний результат.

Постанова Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 714 «Деякі питання реалізації інфраструктурних проектів».

Досягнутий/очікуваний ефект.

Постанова надасть можливість реалізувати комплексний підхід на національному та регіональному рівнях щодо вирішення питань розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації авіаційної, морської, річкової і соціальної інфраструктури та визначає дієвий механізм здійснення дофінансування деяких інфраструктурних об’єктів незавершеного і завершеного будівництва з метою введення їх в експлуатацію.

 

  1. Робота з питань запобігання корупції

Реформовано антикорупційний відділ в центральному апараті Мінінфраструктури шляхом створення Управління запобігання корупції, внутрішніх розслідувань та державного фінансового моніторингу (далі – Управління). Разом з тим, у складі Управління створено: відділ запобігання та виявлення корупції, відділ внутрішніх службових розслідувань та сектор з питань державного фінансового моніторингу, між якими чітко розподілені функції та обов’язки, що дасть можливість співробітникам даного Управління більш ефективно виконувати їх завдання.

Розпочато реорганізацію уповноважених підрозділів з питань запобігання та виявлення корупції у підвідомчих Мінінфраструктури підприємствах, установах та організаціях для приведення їх у відповідність до вимог чинного законодавства, а також з метою надання їм більшої незалежності, що матиме наслідком підвищення ефективності їх діяльності. На сьогодні такі підрозділи вже реорганізовані у таких великих державних підприємствах як
ДП «Адміністрація морських портів України», УДППЗ «Укрпошта»,
УДП «Укрінтеравтосервіс», а у Державній службі України з безпеки на транспорті та інших реорганізація знаходиться на стадії завершення.

Кожний уповноважений підрозділ чи особа з питань запобігання та виявлення корупції у підвідомчих Мінінфраструктури підприємствах, установах та організаціях має надати на розгляд Управлінню пропозиції та зміни до їхніх антикорупційних програм та плани дій, в яких чітко визначені завдання, терміни їх виконання та показники очікуваного результату.

В Міністерстві інфраструктури України під головуванням заступника Міністра Ю. Лавренюка відбулось розширене засідання з представниками Національного агентства з питань запобігання корупції, Управління запобігання корупції, внутрішніх розслідувань та державного фінансового моніторингу та працівниками центрального апарату Мінінфраструктури, а також з керівниками центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури України, та уповноваженими особами з питань запобігання та виявлення корупції підприємств, установ та організацій, які знаходяться у сфері управління Мінінфраструктури. Основною темою засідання було обговорення введення в дію електронного декларування майна і видатків посадових осіб.

З метою посилення ролі аудиту ефективності та відповідності використання бюджетних коштів було проведено реорганізацію Управління внутрішнього аудиту Мінінфраструктури. З моменту реорганізації було визначено чіткі завдання та пріоритети роботи цього Управління, а також розроблено нове та більш ефективне Положення щодо його діяльності.

Дотримуючись нової політики запобігання та виявлення корупції було проведено аналіз корупційних ризиків, які існують в підвідомчих Мінінфраструктури підприємствах, установах та організаціях, і розпочато ряд перевірок у таких державних організаціях та підприємствах: Інспекція з питань підготовки та дипломування моряків, ДП «Адміністрації морських портів України», ДСК «Укртанкер», ДП «Укрводшлях», УДП «Укрінтеравтосервіс»,
ДП «Іллічівський морський торгівельний порт» та ДП «Бердянський морський торговельний порт». Результатом перевірок у ДП «Адміністрація морських портів України», Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків,
ДП «Укрінтеравтосервіс» та Державній авіаційній службі України було порушення гучних кримінальних проваджень, оголошення підозр посадовим особам та проведення обшуків правоохоронними органами.

Кабінетом Міністрів України погоджено розроблені Мінінфраструктури наступні заходи по запобіганню корупції в системі Мінінфраструктури:

оновлення наглядових рад державних підприємств, діяльність яких координується Мінінфраструктури, шляхом публічних прозорих конкурсів та добору до них експертів та фахівців з питань боротьби з корупцією;

мінімізація корупційних ризиків та реформування системи управління дорожнім господарством України, що передбачатиме фактичне розмежування суміщення повноважень Укравтодору як замовника, підрядника та контролера шляхом роздержавлення ПАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», передачі функцій контролю незалежним інжиніринговими компаніям  та збереженням функції замовника за державою в особі Укравтодору лише по дорогах державного значення;

підвищення прозорості та підзвітності виконання бюджетних програм шляхом підготовки до запровадження програмно-цільового методу  у роботі Міністерства;

перегляд нормативно-правових актів, що належать до відання Міністерства інфраструктури України, на предмет виявлення положень, що сприяють або можуть сприяти вчиненню корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень у визначених  шляхом обговорень з експертами пріоритетних сферах;

спрощення та переведення в електронний формат ліцензійно-дозвільних процедур у сфері автомобільного та авіаційного транспорту;

реформування системи призначення авіаперевізників на повітряні лінії.